|
Полiтичнi партiї України у взаємодiї зi структурами влади
М. Білецький, М. Погребинський
["Становлення владних структур в Україні 1991-1996", ЗАТ "Українська прес-група", Київ, 1997]
В Українi, як практично в усiх країнах колишнього СРСР, партiї за своїми роллю та мiсцем у суспiльствi значно вiдрiзняються вiд партiй у країнах зi сталою демократiєю. По-перше, нашi партiї не можна назвати партiями парламентського типу, оскiльки мажоритарна виборча система не сприяла нормальнiй участi партiй у виборах, змаганню партiйних програм, а пiсля виборiв - партiйному структурованню парламента. По-друге, партiї не вiдбивають iнтересiв великих соцiальних груп. З усiм цим пов'язана вiдсутнiсть вiдповiдальностi партiй перед виборцями, необов'язковiсть урахування iнтересiв i настроїв мас населення, а також вiдсутнiсть необхідностi вироблення конкретних програм, пов'язаних з рiшенням найбiльш важливих для суспiльства питань (перш за все економiчних та соцiальних).
Бiльшiсть партiй України слiд було б вiднести до партiй авангардного типу (хоча самi вони, за вийнятком лiвих, навряд би з цим згодились). Характерна риса цих партiй - заідеологізованість, тобто надання надмірної переваги iдеологiчним цiнностям аж до втрати почуття реальності, що поєднується з чорно-білим баченням світу.
Iншi партiї створюються та/або використовуються у суто прагматичних цiлях - у вузькому розумiннi цього слова. Мається на увазi лоббiювання iнтересiв конкретних елiтних груп та кланiв - полiтичних або економiчних, мiцних або досить скромних, аж до окремих комерцiйних структур. Звичайно, цi партiї також потребують якогось iдеологiчного забезпечення, але воно має для них допомiжне значення.
Чимало й малих ("канапних") партiй, що були створенi для задоволення iнтелектуальних потреб своїх лiдерiв i майже зовсiм не помiтнi на полiтичнiй аренi.
Все це призводить до вiдчудження вiд партiй населення. Як показують соцiлогiчнi опитування, рейтинг усiх полiтичних партiй вкрай малий, переважна бiльшiсть населення не довiряє жоднiй з них. Так за даними одного з соцiологiчних дослiджень населення України, проведеному у червнi 1995 (з репрезентативною вибiркою), серед 21 названого суб'єкта за рiвнем довiри комунiстична партiя посiдала 19-е мiсце, всi iншi партiї, разом узятi, - 20-е. В потребi для України багатопартiйної системи впевненi 31,2%; готовi довiрити владу якiй-небудь з iснучих партiй та рухiв 8,8%. (Варто зауважити, що останнi цифри понизилися порiвняно з попереднiм роком.)1
Всього в Українi на сьогоднi зареєстровано близько 42 партiї2 . До цього треба додати ряд партiй, що не пройшли реєстрацiї, чию реєстрацiю було анульовано (серед останнiх така вiдома, як УНА3), а також чимало об'єднань та громадських органiзацiй, що беруть участь у полiтичному життi й мало чим вiдрiзняються вiд партiй4. Видається, що це значно бiльше, нiж потрiбно для нормального полiтичного життя. Але така кiлькiсть вiдповiдає загальнiй тенденцiї в постсоцiалiстичних країнах - в Румунiї було близько 200 партiй, в Чехословаччинi - близько 150. Звичайно, скiльки-небудь реальний вплив має значно менше число партiй.
У подальшому користуватимемося структуризацiєю партiйного спектру за iдеологiчною ознакою, охоплюючи принаймнi найбiльш впливовi партiї та рухи. Загальнi принципи вiдповiдної термiнологiї вже встановилися, але рiзнi дослiдники мають вiдмiнностi в деталях.
Для партiй України iснує помiтна кореляцiя мiж двома основними складниками iдеологiї: 1) нацiональним та геополiтичним - роллю нацiональних прiоритетiв та ставленням до Росiї - i 2) соцiальним - вибором мiж капiталiзмом та соцiалiзмом. Тому в першому наближеннi партiї прийнято розташовувати на осi й говорити про них в термiнах "ЛIВЕ - ПРАВЕ", де "ПРАВЕ" означає одночасно пiдкреслення нацiонально-державницьких прiорiтетiв та вибiр капiталiстичної орiєнтацiї. (Зауважимо особливiсть нашої полiтичної термiнологiї порiвняно з загальноєвропейською: перша з названих ознак є бiльш виразною й визначальною.)
Пiд термiном "УЛЬТРАЛIВI" ми будемо розумiти найбiльш радикальних прихильникiв комунiзму та вiдновлення Союзу. В основному це регiональнi органiзацiї.
"ЛIВI" - близькi до них, але не настiльки радикальнi; перш за все комунiсти та соцiалiсти.
"ЛIВИЙ ЦЕНТР" - партiї та рухи соцiальної та соцiал-демократичної орiєнтацiї.
"ЛIБЕРАЛЬНИЙ ЦЕНТР" - партiї, що сповiдують лiберальну систему цiнностей (вiльний ринок, мiнiмум державного втручання в економiку). Бiльшiсть з них є достатньо байдужими до нацiонально-державницької риторики; МБР взагалi виступає за розширення зв'язкiв з Росiєю та СНД, за що трактується полiтичними супротивниками як "iмперська". Крiм партiй, лiберальний центр включає також чисельний ряд елiтних об'єднань промисловцiв та пiдприємцiв.
"ПРАВI". Доцiльно об'єднати пiд такою назвою весь спектр партiй та рухiв, що звуть себе "НАЦIОНАЛ-ДЕМОКРАТИЧНИМИ" або просто "НАЦIОНАЛIСТИЧНИМИ". (Iнодi для перших використовується також термiн "правий центр".) При подальшому розглядi ми не будемо їх розрiзняти, тим бiльше, що границя мiж ними досить умовна. Цi партiї характеризуються досить високим ступенем заiдеологiзованостi. Головний
Табл. 1 Загальнi вiдомостi про партiї5
| Скорочена назва | Повна назва | Група6 | Час утворення | Час реєстрацiї | Кiлькiсть членiв | Походження | Примiтки | | ГКУ | Громадянський конгрес України | л7 | 01.11.1991 | 01.06.1993 | 7000 | "Отечественный форум", "Русь", "Интердвижение Донбасса", "Движение демократических реформ" | | | ДемПУ | Демократична партія України | п | 01.12.1990 | 01.06.1991 | 3800 | НРУ (громадсько-полiтичний) | | | ДСУ | "Державна самостійність України" | уп | квiт.1990 | 01.03.1993 | 1800 | | | | КДП | Констітуційно-демократична партія | ц | 01.05.1991 | 01.05.1993 | понад 1200 | | | | КПУ | Комуністична партія України | л | 01.06.1993 | 01.10.1993 | 80000 | КПУ/КПРС | | | КУН | Конгрес українських націоналістів | п | 01.10.1992 | сiч.1993 | 14000 | ОУН (бандерiвцi) | | | ЛДПУ | Ліберально-демократична партія України | ц | 01.11.1990 | 01.07.1992 | 2000 | | | | ЛПУ | Ліберальна партія України | ц | 01.09.1991 | 01.10.1991 | 40000 | | | | МБР | "Міжрегіональний блок реформ" | ц | 01.12.1994 | січ.ень 1995 | 2600 | передвиборчий блок МБР | | | НДП | Народно-демократична партія | лц | 01.02.1996 | 01.06.1996 | - | об'єднання ТКУ, ПДВУ та "Нової України" | | | НРУ | Народний Рух України | п | 01.09.1989 | 01.02.1993 | бл.600008 | Спiлка письменникiв України, Товариство української мови | до грудня 1992 iснував як громадсько-полiтичний рух | | ОСДПУ | Об’єднана соціал-демократична партія України | лц | 01.05.1990 | 01.11.1991 | - | | влилася с СДПУ в груднi 1992 | | ОУНвУ | Організація українських націоналістів в Україні | уп | 1992 | 01.11.1993 | - | ОУН (бандерiвцi) | | | ПДВУ | Партія демократичного відродження України | лц | 01.12.1990 | 01.09.1993 | - | Дем. платформа в КПУ | влилася у НДП | | ПЕВ | Партія економічного відродження | ц | 01.11.1992 | 01.03.1993 | понад 60000 | ПЕВ Криму | переiменовано з "ПВК Криму" у груднi 1995 | | ПП | Партія праці | лц | 01.12.1992 | сiч.1993 | понад 15000 | Мiжрегiональна асоцiацiя промисловцiв | | | ПСПУ | Прогресивна соціалістична партія України | л | квiт.1996 | 01.08.1996 | - | СПУ | | | СДПУ | Соціал-демократична партія України | лц | 01.05.1990 | 01.03.1993 | понад 2500 | дрiбнi соц.-дем. органiзацiї | | | СДПУ(О) | Соціал-демократична партія України (оь’єднана) | лц | квiтень 1996 | 01.07.1996 | 21000 | СДПУ, Укр. партiя справедливостi, Партiя прав людини | | | СелПУ | Селянська партія України | л | сiчень 1991 | 01.03.1992 | понад 100000 | | | | СПУ | Соціалістична партія України | л | 01.10.1991 | 01.11.1991 | 29233 | КПУ/КПРС | | | ТКУ | Трудовий конгрес України | лц | квiт.1993 | 01.09.1993 | 5200 | | влився у НДП | | УКРП | Українська консервативна республіканьска партія | п | 01.06.1992 | 01.07.1992 | 1000 | УРП | | | УНА | Українська національна асамблея | уп | 1991 | 01.12.1994 | - | Українська нацiональна спiлка, Українська мiжпартiйна асамблея | скасовано реєстрацiю у вереснi 1995 | | УРП | Українська республіканська партія | п | квiт.1990 | 1990 | понад 12000 | Українська гельсiнська спiлка | | | ХДПУ | Християнсько-демократична партія України | п | 01.06.1992 | 01.11.1992 | 12000 | Українська християнсько-демократична партiя | |
|
момент їхнiх програм та дiяльностi - захист незалежної нацiональної держави9 .
"УЛЬТРАПРАВI" - партiї, що, базуючись на нацiоналiстичнiй iдеологiї, орiєнтуться на тоталiтаризм.
Вiднесення партiй, що розглядаються, до тiєї чи iншої групи вказано в табл. 1.
Крiм того ми будемо використовувати термiн "ПАРТIЯ ВЛАДИ". Так прийнято називати неiституйований полiтичний блок, що складається з прагматично зорiєнтованих та деiдеологiзованих прошаркiв старої номенклатури, представникiв держапарату, керiвникiв традицiйних секторiв промисловостi та сiльського господарства. Цей термiн звичайно набуває рiзного значення в рiзнi iсторичнi моменти. Ми будемо його використовувати при описi початкового перiоду незалежностi для позначення саме старої номенклатури, що протиставляється новим претендентам на владу, перш за все з табору правих. При описi сьогодняшньої ситуацiї його використання порождує неоднозначнiсть: не ясно, чи зараховувати до "партiї влади" представникiв нової номенклатури, що вже вибороли собi мiсце пiд сонцем.
Передiсторiя (1989-1991)
Становлення багатопартiйної системи в Українi, як i в iнших республiках СРСР, розпочалося в останнi роки перебудови. В той час виникають першi громадськi групи та партiї, які тiєю чи iншою мiрою протиставляють себе до того монопольнiй КПРС. Iснувало два головних джерела формування таких груп та партiй, що вiдповiдали двом можливостям вибору не так iдеологiї, як життєвої позицiї для громадсько активних людей: 1) конформiзму й вписування в iснуючу систему та 2) активного протистояння цiй системi. В доперебудовчий період тi, хто зробив перший вибiр, в бiльшостi опинялися в рядах КПРС; тi, хто зробив другий, кiнчали тюрмами та таборами. Особливiстю України порiвняно з Росiєю була велика питома вага в обох названих групах людей, пройнятих нацiональною iдеєю. Серед "конформiстiв" це були насамперед представники творчої iнтелiгенцiї. Щодо "дисидентiв", то такими вони були майже всi; в Українi, на вiдмiну вiд Росiї, у русі опору правозахиснi й загальнодемократичні гасла поєднувалися з нацiональними.
Опозицiя всерединi КПУ виникає на початку 1990 року. Створюється осередок загальносоюзної Демократичної платформи КПРС, а в кiнцi року на його основi у вiдповiдь на рiшення загальносоюзної ж конференцiї - ПДВУ.
Створений ще до того Народний рух України за перебудову (пiзнiше - НРУ) об'єднував обидва названих потоки: його ініціаторами виступили з одного боку партiйна органiзацiї Спiлки письменникiв, з другого - недавнi полiтв'язні, об'єднані в Українську гельсiнкську спiлку (УГС). Сама ж ця спілка невдовзi послужила основою для УРП.
Названі організації спочатку відрізнялися за своєю тактикою. Як ПДВУ, так i Рух не проголошували вiдвертої опозицiйностi, а наголошували на сприяннi КПРС у справi перебудови. На вiдмiну вiд того УГС та РПУ виступали з вiдверто антикомунiстичними гаслами.
В той же час з'являються першi органiзацiї ультралiвих (Спiлка трудящих України, Об'єднаний фронт трудящих) та ультраправих (в т. ч. Українська нацiоналiстична спiлка, що потiм послужила базою для УНА).
Тут перераховано лише кiлька з найбiльш помiтних полiтичних партiй та органiзацiй - їх ще в радянський перiод було значно бiльше (понад 20 партiй та об'єднань; з них зареєстровано до проголошення незалежностi - 4).
Серед названих груп партiй i рухiв найбiльш росли популярнiсть i вплив тих, що належали до нацiонального напрямку: перш за все Руху, що став справдi достатньо масовим, ДемПУ, що була створена на його базi, та УРП. Дві перші досить швидко міняли тактику, остаточно прийнявши нацiонально-демократичну iдеологiю, близьку до тої, що сповідувала УРП.)
На початок цього перiоду стосунки мiж владою, що належала керiвництву КПУ, та новоствореними партiями можна охарактеризувати як бiльше чи менше протистояння. Правляча номенклатура, зрiсши у традицiях монополiї на владу та iстину, не могла змиритися з найменшими посяганнями на цю монополiю. В усiх без вийнятку новостворених партiях та рухах вона вбачала iдеологiчних та потенцiйно полiтичних конкурентiв. (Досить згадати телевiзiйну полемiку весною 1989 завiдувача iдеологiчного вiддiлу ЦК КПУ Леонiда Кравчука з вкрай смирним на той час Рухом.) В цих умовах навiть самим "лояльним" до КПУ та радянської влади партiям не залишалося нiчого iншого, як все бiльше пiдкреслювати свою опозицiйнiсть.
Одночасно в умах найбiльш далекоглядних керiвникiв правлячої КПУ поступово вiдбувається переоцiнка: з одного боку, вони потроху починають усвiдомлювати непевнiсть iснуючого стану речей; з другого - уявляти тi вигоди для самої номенклатури, якi може принести бiльший ступiнь незалежностi України. В надрах правлячої верхiвки визрiває група прагматикiв, "суверен-комунiстiв" (найбiльш типовий представник - той же Кравчук).
На виборах до Верховної Ради УРСР (26.03.90) представники опозицiйних партiй та рухiв переважно нацiонального спрямування отримали бiля чвертi мандатiв i тим самим стали досить впливовою силою вже всерединi законодавчої влади. Сформованiй з них опозицiйнiй частинi Верховної Ради - Народнiй Радi, що вiдчувала за собою широку пiдтримку, нерiдко вдавалося iнiцiювати важливi рiшення. Найбiльш яскравий приклад - прийняття Декларацiї про державний суверенiтет України (16.07.90), пiдтримане також суверен-комунiстами (зауважимо: пiсля прийняття такої ж у Росiї).
1Українське суспiльство - 1994, 1995 / Полiтичний портрет України, вип. 15 // Дослiдно-навчальний центр "Демократичнi iнiцiативи", 1996.
2 За даними на червень 1996 - 39 партiй (В. Яблонський, Сучаснi полiтичнi партiї України // К, 1996). Вже пiсля того зареєстровано ПСПУ та СДПУ(О).
3Скорочення розкрито у табл. 1.
4Надалi, як правило, говорячи про партiї, ми будемо мати на увазi також об'єднання (напр. "Нова Україна") та громадськi органiзацiї, що мають полiтичний характер (напр. Всенародний рух України).
5Тут перераховано тiльки тi партiї, що згадуються в текстi, незалежно вiд того, чи iснують вони нинi. Данi про час та кiлькiсть - за: В. Яблонський, цит.; “Хто є хто в українськiй полiтицi”, вип. 3, К., ТОВ "К.I.С.", 1996.
6Скорочення: л - лiвi, лц - лiвий центр, п - правi, уп - ультраправi, ц - центр.
7Вiднесення ГКУ до цiєї групи умовне.
8На листопад 1993.
9Автор усвідомлює значну різницю у програмних положеннях та практиці партій, що віднесені до цієї групи, перш за все - у значенні, яке вони надають демократичним цінностям. Тим не менш ми об'єднуємо їх в одну групу, оскільки в аспекті взаємин з владою ця різниця не є суттєвою. Оговоримо, що ми будемо використувати термiн "правi" для всього перiоду, що розглядається, хоча на початок перiоду вiн iще не увiйшов у загальний вжиток.
|
